1. Словник української мови у 20 томах

податковий

ПОДАТКО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до податку; пов'язаний з розподілом і сплатою податків.

Податкові пільги;

// Признач. для обліку, розподілу та сплати податків.

Рябина і писар сидять при столі, на котрім табель податкова і інші книги урядові (І. Франко);

Податковий реєстр.

2. Який відає розподілом або контролює збирання податків.

Податковий уряд мстився на ній [громаді] при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Л. Мартович);

– Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові, щоб мати мене в руках, а потім першої-ліпшої хвилини продати податковому інспекторові? (Ірина Вільде);

Державна податкова адміністрація.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. податковий — Податкові аркушики (75) (arkuszyki podatkowe) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. податковий — податко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. податковий — [податковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. податковий — -а, -е. 1》 Стос. до податку; пов'язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги. || Признач. для обліку, розподілу і сплати податків. Податковий реєстр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. податковий — ПОДАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до податку; пов’язаний з розподілом і сплатою податків. Жодна країна в Австро-Угорській імперії не зазнавала такого економічного гніту, політичного безправ’я й податкових страхіть, як зазнавала їх Східна Галичина (Козл. Словник української мови в 11 томах
  6. податковий — Податковий, -а, -е Податной. Єв. Мт. XXII. 9. Словник української мови Грінченка