податковий
ПОДАТКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до податку; пов’язаний з розподілом і сплатою податків.
Жодна країна в Австро-Угорській імперії не зазнавала такого економічного гніту, політичного безправ’я й податкових страхіть, як зазнавала їх Східна Галичина (Козл., Відродження.., 1950, 10);
Податкові пільги;
// Признач. для обліку, розподілу та сплати податків.
Рябина i писар сидять при столі, на котрім табель податкова і інші книги урядові (Фр., IX, 1952, 48);
Податковий реєстр.
2. Який відає розподілом або контролює збирання податків.
Податковий уряд мстився на ній [громаді] при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Март., Тв., 1954, 176);
— Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові, щоб мати мене в руках, а потім першої-ліпшої хвилини продати податковому інспекторові? (Вільде, Сестри.., 1958, 152).
Значення в інших словниках
- податковий — Податкові аркушики (75) (arkuszyki podatkowe) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
- податковий — податко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- податковий — [податковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- податковий — -а, -е. 1》 Стос. до податку; пов'язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги. || Признач. для обліку, розподілу і сплати податків. Податковий реєстр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- податковий — ПОДАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до податку; пов'язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги; // Признач. для обліку, розподілу та сплати податків. Рябина і писар сидять при столі, на котрім табель податкова і інші книги урядові (І. Словник української мови у 20 томах
- податковий — Податковий, -а, -е Податной. Єв. Мт. XXII. 9. Словник української мови Грінченка