подвір
ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко.
Те саме, що подві́р'я.
– Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? – Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвір — подві́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- подвір — -вору, ч., рідко. Те саме, що подвір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвір — ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Словник синонімів української мови
- подвір — ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко. Те саме, що подві́р’я. — Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? — Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (Укр.. лір. пісні, 1958, 132). Словник української мови в 11 томах