подвір

подві́р

ору, ч., рідко.

Те саме, що подвір'я.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвір — подві́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. подвір — ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко. Те саме, що подві́р'я. – Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? – Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. подвір — ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Словник синонімів української мови
  4. подвір — ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко. Те саме, що подві́р’я. — Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? — Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (Укр.. лір. пісні, 1958, 132). Словник української мови в 11 томах