подертий

ПОДЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до поде́рти 1.

На землі лежала довга, місцями подерта, місцями полатана буда [верх халабуди] (Н. Кобринська);

Не спиться Івану – до ранку спокою йому не знайти, подерту в походах шкірянку вже знають безсонні пости (М. Упеник);

Майже всі [бійці] були вже обшарпані, закривавлені, подерті колючими гілками (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Подерте листя з дерев, збита трава й поламані квіти ніби обмилися свіжою водою [після граду] (Н. Кобринська);

Прихильник мужицького царства замислювався, поглядаючи на свої подерті, потріскані ноги (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Дірявий, драний.

Зверху сипав і сипав дрібний сухий сніг, наче борошно з подертого сита (З. Тулуб);

На те він і кравець, щоб подертий жупан носити! (прислів'я);

Коли я боялася тих злиднів, то се не тому, що мене лякав холод, голод, пошарпані вбрання, подерті черевики (Леся Українка);

* Образно. Дощ трохи ніби вщух. Поміж подертих хмар виплив щербатий місяць (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подертий — поде́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. подертий — див. драний Словник синонімів Вусика
  3. подертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подерти 1). || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Дірявий, драний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подертий — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. подертий — ПОДЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поде́рти 1. На землі лежала довга, місцями подерта, місцями полатана буда [верх халабуди] (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах