1. Словник української мови у 20 томах

подивуватися

ПОДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Те саме, що здивува́тися.

[Товкач:] Хоч то ніби великий пан – пан шпектор [інспектор]! – ну, але він чень бідному навчителеві у селі в горах не подивується (І. Франко);

// Висловити свій подив, здивування.

Один раз по дорозі, забувшися, навіть уголос подивувався [Артем]. – Що ж це вони косять сьогодні? (А. Головко).

2. Дивуватися якийсь час.

Подивувалися, потовкували [потолкували родичі], .. що як-то Олексій, такий багатий, одним-одну дочку та віддає за свого батрака (Г. Квітка-Основ'яненко);

// на що. Дивуватися, дивлячись на що-небудь якийсь час.

Дивні дива відкриває їм [дітям] степ. Зупинившись, постоять над пташиним гніздом, причаєним у траві, подивуються на кам'яну бабу на скіфській могилі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подивуватися — подивува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подивуватися — див. дивуватися Словник синонімів Вусика
  3. подивуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 Те саме, що здивуватися. || Висловити своє здивування. 2》 Дивуватися якийсь час. || на що. Дивуватися, дивлячись на що-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подивуватися — ПОДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Те саме, що здивува́тися. [Товкач:] Хоч то ніби великий пан — пан шпектор [інспектор]! — ну, але він чень бідному навчителеві у селі в горах не подивується (Фр., IX, 1952, 186); // Висловити своє здивування. Словник української мови в 11 томах