подмухувати
ПОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
Дмухати не дуже сильно або час від часу.
Високий повільно подмухував міхом (О. Кундзич);
Подмухав вітрець легенький, За слівцем шептав слівце (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подмухувати — подму́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- подмухувати — -ую, -уєш і рідко подмухати, -аю, -аєш, недок. Дмухати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подмухувати — ПОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Дмухати не дуже сильно або час від часу. Високий повільно подмухував міхом (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 206); Подмухав вітрець легенький, За слівцем шептав слівце (Граб., І, 1959, 591). Словник української мови в 11 томах