1. Словник української мови в 11 томах

подмухувати

ПОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Дмухати не дуже сильно або час від часу.

Високий повільно подмухував міхом (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 206);

Подмухав вітрець легенький, За слівцем шептав слівце (Граб., І, 1959, 591).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подмухувати — подму́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. подмухувати — -ую, -уєш і рідко подмухати, -аю, -аєш, недок. Дмухати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подмухувати — ПОДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Дмухати не дуже сильно або час від часу. Високий повільно подмухував міхом (О. Кундзич); Подмухав вітрець легенький, За слівцем шептав слівце (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах