1. Словник української мови у 20 томах

подобріти

ПОДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш.

Док. до добрі́ти.

– Хоч сьогодні єгомость [священик] злі, то завтра подобріють (Л. Мартович);

– Не знаю, чи подобріє пан до нас, але задуматись задумається (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подобріти — подобрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подобріти — -ію, -ієш. Док. до добріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подобріти — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. подобріти — ПОДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до добрі́ти. — Хоч сьогодні єгомость [священик] злі, то завтра подобріють (Март., Тв., 1954, 172); — Не знаю, чи подобріє пан до нас, але задуматись задумається (Стельмах, І, 1962, 358). Словник української мови в 11 томах
  5. подобріти — Подобріти, -рію, -єш гл. Сдѣлаться добрѣе. О. 1861. XI. Св. 67. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою. Чуб. V. 1089. Словник української мови Грінченка