1. Словник української мови у 20 томах

подобрілий

ПОДОБРІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до подобрі́ти.

Довгі хвилини вистоюють перед тією картиною гуртки людей. Стоять мовчазні, зворушені, якісь ніби подобрілі (В. Козаченко);

// у знач. прикм.

Роман вбирає подобрілими очима вечорове сяйво снігів, чогось, посміхаючись сам собі, дивиться в далечінь (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подобрілий — подобрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. подобрілий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. подобрілий — [подоубр’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. подобрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до подобріти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подобрілий — ПОДОБРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до подобрі́ти. Довгі хвилини вистоюють перед тією картиною гуртки людей. Стоять мовчазні, зворушені, якісь ніби подобрілі (Коз., Сальвія, 1959, 145); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах