подовбаний
ПОДО́ВБАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до подовба́ти 1.
Леус з Чумаком крутою вулицею швидко зійшли до річки і ступили на подовбаний ковзанами лід (Ю. Збанацький);
Мокрий, де-не-де подовбаний снарядами, асфальт тьмяно вилискує крізь туманний степ (О. Гончар);
Догнивали подовбані птицею, поливані дощами соковиті кавуни і дині (Я. Качура);
Це був велетень на товстих і пружних ногах, з плечима атланта, з широким, подовбаним віспою обличчям (М. Чабанівський).
2. у знач. прикм. Який має на своїй поверхні заглибини, вм'ятини, дірки; нерівний.
На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подовбаний — подо́вбаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- подовбаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подовбати 1). 2》 у знач. прикм. Який має на своїй поверхні заглибини, вм'ятини, дірки; нерівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подовбаний — ПОДО́ВБАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до подовба́ти 1. Леус з Чумаком крутою вулицею швидко зійшли до річки і ступили на подовбаний ковзанами лід (Збан. Словник української мови в 11 томах