1. Словник української мови у 20 томах

подовж

ПОДО́ВЖ, діал. ПОДО́ВШ.

1. присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж.

Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (Номис).

2. у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення напрямку по довжині, вздовж чого-небудь.

Перші з'явились в столову німці. Простукали каблуками подовж столів (М. Коцюбинський);

Подовж долини прямою світлою лінією прорізався осушувальний канал (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подовж — подо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. подовж — див. уздовж Словник синонімів Вусика
  3. подовж — діал. подовш. 1》 присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення напрямку по довжині, вздовж чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подовж — Подо́вж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. подовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Словник синонімів української мови
  6. подовж — ПОДО́ВЖ, діал. ПОДО́ВШ. 1. присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж. Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (Номис, 1864, № 6009). 2. у знач. прийм., з род. Словник української мови в 11 томах
  7. подовж — Подо́вж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою. КС. 1884. І. 32. Словник української мови Грінченка