подозволити
ПОДОЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., діал.
Дозволити.
– Подозволь лишень, дядьку; я зараз усе спишу (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Гаврило:] Ах ти ж брехун! Подозвольте потягнуть його хоч качалкою, хоч рогачем? (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подозволити — подозво́лити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- подозволити — -лю, -лиш, док., діал. Дозволити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подозволити — ПОДОЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Дозволити. — Подозволь лишень, дядьку; я зараз усе спишу (Кв.-Осн., II, 1956, 139); [Гаврило:] Ах ти ж брехун! Подозвольте потягнуть його хоч качалкою, хоч рогачем? (Кроп., IV, 1959, 147). Словник української мови в 11 томах