1. Словник української мови в 11 томах

подозволити

ПОДОЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Дозволити.

— Подозволь лишень, дядьку; я зараз усе спишу (Кв.-Осн., II, 1956, 139);

[Гаврило:] Ах ти ж брехун! Подозвольте потягнуть його хоч качалкою, хоч рогачем? (Кроп., IV, 1959, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подозволити — подозво́лити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. подозволити — -лю, -лиш, док., діал. Дозволити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подозволити — ПОДОЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Дозволити. – Подозволь лишень, дядьку; я зараз усе спишу (Г. Квітка-Основ'яненко); [Гаврило:] Ах ти ж брехун! Подозвольте потягнуть його хоч качалкою, хоч рогачем? (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах