подостачати
ПОДОСТАЧА́ТИ, а́є, а́ють, док., кому – чому, що і чого, розм.
Дати, надати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості (про все або багато чого-небудь).
Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подостачати — подостача́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подостачати — -аю, -аєш, док., діал. Достачити багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подостачати — Подостача́ти, -ча́ю, -єш гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк. Словник української мови Грінченка