подостачати
подостача́ти
-аю, -аєш, док., діал.
Достачити багато чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подостачати — подостача́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подостачати — ПОДОСТАЧА́ТИ, а́є, а́ють, док., кому – чому, що і чого, розм. Дати, надати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості (про все або багато чого-небудь). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- подостачати — Подостача́ти, -ча́ю, -єш гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк. Словник української мови Грінченка