подостачати

подостача́ти

-аю, -аєш, док., діал.

Достачити багато чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подостачати — подостача́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подостачати — ПОДОСТАЧА́ТИ, а́є, а́ють, док., кому – чому, що і чого, розм. Дати, надати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості (про все або багато чого-небудь). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. подостачати — Подостача́ти, -ча́ю, -єш гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк. Словник української мови Грінченка