подразнення

ПОДРА́ЗНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. подразни́ти, подра́знювати.

Фактори, здатні викликати реакцію – відповідь м'яза, називаються подразниками, а їх дія – подразненням (з навч. літ.);

Він був наче паралізований, ніякі зовнішні подразнення, здається, не досягали його свідомості (О. Гуреїв).

2. Реакція організму або якого-небудь органа на дію подразника.

Подразнення в нервовій системі, як в периферичних нервових волокнах, так і в центрі – мозку, передаються електричними імпульсами – біострумами (з наук.-попул. літ.);

// Відчуття болю, запалення, що виникло внаслідок дії подразника.

Змащувально-охолодна рідина не повинна викликати корозії (ржавіння) верстата.., а також подразнення слизових оболонок і шкіряного покриву у робітників (з навч. літ.).

3. діал. Збудження.

Видко було, як подразнення їх [людей] росте з кожним днем (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подразнення — подра́знення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подразнення — -я, с. 1》 Дія за знач. подразнити, подразнювати. 2》 Реакція організму або якого-небудь органа на дію подразника. || Відчуття болю, запалення, що виникло внаслідок дії подразника. 3》 діал. Збудження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подразнення — ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Словник синонімів української мови
  4. подразнення — ПОДРА́ЗНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. подразни́ти, подра́знювати. Фактори, здатні викликати реакцію — відповідь м’яза, називаються подразниками, а їх дія — подразненням (Метод. викл. анат.. Словник української мови в 11 томах