подразнення
ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх (людей) росте з кожним днем (Г. Хоткевич). — Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подразнення — подра́знення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- подразнення — -я, с. 1》 Дія за знач. подразнити, подразнювати. 2》 Реакція організму або якого-небудь органа на дію подразника. || Відчуття болю, запалення, що виникло внаслідок дії подразника. 3》 діал. Збудження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подразнення — ПОДРА́ЗНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. подразни́ти, подра́знювати. Фактори, здатні викликати реакцію – відповідь м'яза, називаються подразниками, а їх дія – подразненням (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- подразнення — ПОДРА́ЗНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. подразни́ти, подра́знювати. Фактори, здатні викликати реакцію — відповідь м’яза, називаються подразниками, а їх дія — подразненням (Метод. викл. анат.. Словник української мови в 11 томах