подряпаний

ПОДРЯ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до подря́пати.

Личком біленька [Домаха], як чумацька сорочка, та ще к тому мов граблями уся твар її подряпана (Г. Квітка-Основ'яненко);

Я шукала свій полк.., розглядаючи свіжовистругані дощечки – дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Л. Дмитерко);

Сталева каска, подряпана з усіх боків, низько сиділа над його засмаглим чолом (В. Кучер);

// у знач. прикм.

Бабуся тричі сплеснула руками, побачивши моє подряпане обличчя (Л. Смілянський);

Я не знаю, чим було написано ті слова на подряпаній, обгорілій стіні, але їх не змивали дощі (С. Журахович);

// подря́пано, безос. пред.

Врешті кум Семен переміг інших.., хоч йому .. трохи чуба нам'ято й лице подряпано (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me