1. Словник української мови у 20 томах

подрімувати

ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Дрімати потроху, з перервами, час від часу; придрімувати.

Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрімувала (Ірина Вільде);

Він їхав на коні, .. уткнувшись бородою в хутряний комір, подрімуючи під шалений посвист вітру (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подрімувати — подрі́мувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подрімувати — див. дрімати; спати Словник синонімів Вусика
  3. подрімувати — -ую, -уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подрімувати — ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу. Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрі-мувала (Вільде, Сестри.., 1958, 195); Він їхав на коні,.. Словник української мови в 11 томах