подрімати
ПОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Перебувати в напівсонному стані; покуняти.
О. Василь докінчив проповідь .. По богослуженні пішов додому, з'їв обід і поклався трохи подрімати (О. Маковей);
Сказавши це, він .. затих з рішучим наміром якщо і не заснути, то подрімати принаймні (А. Головко).
2. перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час.
Тепер мир, та гладь, та божа благодать – скрізь. Можна й подрімати (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подрімати — подріма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подрімати — -аю, -аєш, док. 1》 Дрімати якийсь час. 2》 перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подрімати — ПОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Дрімати якийсь час. О. Василь докінчив проповідь.. По богослуженні пішов додому, з’їв обід і поклався трохи подрімати (Мак., Вибр., 1956, 326); Сказавши це, він.. Словник української мови в 11 томах