подрімати

ПОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Дрімати якийсь час.

О. Василь докінчив проповідь.. По богослуженні пішов додому, з’їв обід і поклався трохи подрімати (Мак., Вибр., 1956, 326);

Сказавши це, він.. затих з рішучим наміром якщо і не заснути, то подрімати принаймні (Головко,II, 1957, 429).

2. перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час.

Тепер мир, та гладь, та божа благодать — скрізь. Можна й подрімати (Кол., Терен.., 1959, 358).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подрімати — подріма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подрімати — -аю, -аєш, док. 1》 Дрімати якийсь час. 2》 перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подрімати — ПОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Перебувати в напівсонному стані; покуняти. О. Василь докінчив проповідь .. По богослуженні пішов додому, з'їв обід і поклався трохи подрімати (О. Маковей); Сказавши це, він .. Словник української мови у 20 томах