1. Словник української мови в 11 томах

подріботіти

ПОДРІБОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОДРІБОТА́ТИ, бочу́, бо́чеш, док., розм. Піти, побігти дрібними, частими кроками.

Панотця наче не було в стайні, хутенько подріботав до хати (Март., Тв., 1954, 251);

Пріська хотіла запитати, чого їй треба, але дівчинка вже подріботіла до покутя (Л. Янов., І, 1959, 142);

Малі конята ліниво подріботіли дорогою у житах (Гавр., Вибр., 1949, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подріботіти — подріботі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подріботіти — -очу, -отиш і подріботати, -бочу, -бочеш, док., розм. Піти, побігти дрібними, частими кроками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подріботіти — ПОДРІБОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОДРІБОТА́ТИ, бочу́, бо́чеш, док., розм. Піти, побігти дрібними, частими кроками. Панотця наче не було в стайні, хутенько подріботав до хати (Л. Словник української мови у 20 томах