1. Словник української мови у 20 томах

подушне

ПОДУ́ШНЕ, ого, с., іст.

Подушний податок.

Оттаке здоров'я, а подушне дай (Номис);

Бачать люде [люди] і Бог з неба, на подушне грошей треба (П. Чубинський).

◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) за поду́шне – невідступно, настирливо.

Настане ніч, – думки як за подушне оступлять... (Панас Мирний);

Мов за подушне оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подушне — Поду́шне: — податок з кожної душі податного стану [53] Словник з творів Івана Франка
  2. подушне — поду́шне іменник середнього роду податок іст. Орфографічний словник української мови
  3. подушне — -ого, с. див. подушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подушне — Поду́шне, -ного с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Ном. № 970. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба. Чуб. V. 621. Словник української мови Грінченка