подівочити

ПОДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, док., без дод., діал.

Подівувати.

На городі ружа Та ще й барвіночок; Подівоч, сестричко, Ще хоч один рочок (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подівочити — подіво́чити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. подівочити — -чу, -чиш, док., діал. Дівочити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подівочити — ПОДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Дівочити якийсь час. На городі ружа Та ще й барвіночок; Подівоч, сестричко, Ще хоч один рочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 107). Словник української мови в 11 томах