подівочити
ПОДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, док., без дод., діал.
Подівувати.
На городі ружа Та ще й барвіночок; Подівоч, сестричко, Ще хоч один рочок (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подівочити — подіво́чити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- подівочити — -чу, -чиш, док., діал. Дівочити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подівочити — ПОДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Дівочити якийсь час. На городі ружа Та ще й барвіночок; Подівоч, сестричко, Ще хоч один рочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 107). Словник української мови в 11 томах