1. Словник української мови у 20 томах

подіватися

ПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся; наказ. сп. поді́нься; розм.

Док. до діва́тися.

Сама собі дівчина здивувалася, Де її красотонька подівалася (з народної пісні);

Де ті гаї та садки подівались, куди ті річки розтеклись? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подіватися — подіва́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подіватися — -аюся, -аєшся; наказ. сп. подінься; розм. Док. до діватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подіватися — ПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся; наказ. сп. поді́нься; розм. Док. до діва́тися. Сама собі дівчина здивувалася, Де її красотонька подівалася (Укр.. лір. пісні, 1958, 271); Де ті гаї та садки подівались, куди ті річки розтеклись? (Гончар, Таврія, 1952, 21). Словник української мови в 11 томах
  4. подіватися — Подіватися, -віємося, -єтеся гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112. Словник української мови Грінченка