подіватися
ПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся; наказ. сп. поді́нься; розм. Док. до діва́тися.
Сама собі дівчина здивувалася, Де її красотонька подівалася (Укр.. лір. пісні, 1958, 271);
Де ті гаї та садки подівались, куди ті річки розтеклись? (Гончар, Таврія, 1952, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подіватися — подіва́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подіватися — -аюся, -аєшся; наказ. сп. подінься; розм. Док. до діватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подіватися — ПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся; наказ. сп. поді́нься; розм. Док. до діва́тися. Сама собі дівчина здивувалася, Де її красотонька подівалася (з народної пісні); Де ті гаї та садки подівались, куди ті річки розтеклись? (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- подіватися — Подіватися, -віємося, -єтеся гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112. Словник української мови Грінченка