1. Словник української мови у 20 томах

поетка

ПОЕ́ТКА, и, ж., заст.

Поетеса.

Ім'я нам легіон, Поети й поетки (М. Рильський);

І досі в годинах утоми і нудьги відчуваю два бажання, і бореться душа поетки з душею громадянки... Бажаю цвітів і світла багато, і нічого не чути зі світа людей (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поетка — пое́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поетка — -и, ж., заст. Поетеса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поетка — Пое́тка, -тки, -тці; -е́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поетка — ПОЕ́ТКА, и, ж., заст. Поетеса. Ім’я нам легіон, Поети й поетки (Рильський, II, 1960, 9); І досі в годинах утоми і нудьги відчуваю два бажання, і бореться душа поетки з душею громадянки… Бажаю цвітів і світла багато, і нічого не чути зі світа людей (У. Кравч., Вибр., 1958, 275). Словник української мови в 11 томах
  5. поетка — Поетка, -ки ж. Поэтесса. Желех. Словник української мови Грінченка