пожадливо
ПОЖА́ДЛИВО.
1. Присл. до пожа́дливий.
Парубок .. пожадливо припав устами до вина (М. Коцюбинський);
Муравйов пожадливо накинувся на кашу (О. Гончар).
2. присл., перен. З напруженою увагою, цікавістю.
Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожадливо — пожа́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пожадливо — 1》 Присл. до пожадливий. 2》 присл., перен. З напруженою увагою, інтересом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожадливо — ПОЖА́ДЛИВО. 1. Присл. до пожа́дливий. Парубок.. пожадливо припав устами до вина (Коцюб., І, 1955, 242); Муравйов пожадливо накинувся на кашу (Гончар, Таврія.., 1957, 403). 2. присл., перен. З напруженою увагою, інтересом. Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти (Збан., Сеспель, 1961, 125). Словник української мови в 11 томах