1. Словник української мови в 11 томах

пожадливо

ПОЖА́ДЛИВО.

1. Присл. до пожа́дливий.

Парубок.. пожадливо припав устами до вина (Коцюб., І, 1955, 242);

Муравйов пожадливо накинувся на кашу (Гончар, Таврія.., 1957, 403).

2. присл., перен. З напруженою увагою, інтересом.

Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти (Збан., Сеспель, 1961, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожадливо — пожа́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пожадливо — 1》 Присл. до пожадливий. 2》 присл., перен. З напруженою увагою, інтересом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожадливо — ПОЖА́ДЛИВО. 1. Присл. до пожа́дливий. Парубок .. пожадливо припав устами до вина (М. Коцюбинський); Муравйов пожадливо накинувся на кашу (О. Гончар). 2. присл., перен. З напруженою увагою, цікавістю. Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах