пожатий
ПОЖА́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пожа́ти;
// у знач. прикм.
А земля лежить, медова, А поля пожаті мріють (М. Рильський);
// пожа́то, безос. пред.
Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожатий — пожа́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пожатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожати. || пожато, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожатий — ПОЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожа́ти; // У знач. прикм. А земля лежить, медова, А поля пожаті мріють (Рильський, II, 1960, 76); // пожа́то, безос. присудк. сл. Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Щог., Поезії, 1958, 164). Словник української мови в 11 томах