1. Словник української мови у 20 томах

пожбурнути

ПОЖБУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чим і без дод., розм.

Однокр. до пожбу́рити; швиргнути.

Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожбурнути — пожбурну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пожбурнути — див. кидати Словник синонімів Вусика
  3. пожбурнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пожбурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожбурнути — ПОЖБУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пожбу́рити. Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі (Коцюб., І, 1955, 99). Словник української мови в 11 томах