1. Словник української мови у 20 томах

пожужмити

ПОЖУ́ЖМИТИ, млю, миш; мн. пожу́жмлять; док., що, рідше кого, рідко.

Захопивши, здавити, пом'яти щось, деформуючи його; пожмакати.

Пожужмити білизну.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожужмити — пожу́жмити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пожужмити — -млю, -миш; мн. пожужмлять; перех., рідко. Док. до жужмити. Пожужмити білизну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожужмити — ПОЖУ́ЖМИТИ, млю, миш; мн. пожу́жмлять; перех., рідко. Док. до жу́жмити. Пожужмити білизну. Словник української мови в 11 томах