позавертати
ПОЗАВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. без прям. дод. Змінити напрямок руху, зробити поворот (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Машини позавертали за ріг;
Діти позавертали до клубу.
2. кого, що. Спрямувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і т. ін., повернути всіх або багатьох, усе або багато чогось.
Позавертати підводи назад;
// Повернути, зігнати до табуна, череди (корів, овець і т. ін.), не дати їм відійти за межі пасовиська тощо.
– А куди ви? – підвівши голову, питає дід. – Підіть, лишень овець позавертайте! (Панас Мирний).
3. що. Загнувши, підняти, зсунути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Буря вулики на пасіці поперекидала, яблука позбивала, покрівлі позавертала (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавертати — позаверта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позавертати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Змінити напрямок руху, зробити поворот (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 перех. Спрямувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і т. ін., повернути всіх чи багатьох, усе чи багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавертати — ПОЗАВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. неперех. Змінити напрямок руху, зробити поворот (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Машини позавертали за ріг; Діти позавертали до клубу. 2. перех. Спрямувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і... Словник української мови в 11 томах
- позавертати — Позаверта́ти, -та́ю, -єш гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42. Словник української мови Грінченка