позавертати
ПОЗАВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. неперех. Змінити напрямок руху, зробити поворот (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Машини позавертали за ріг; Діти позавертали до клубу.
2. перех. Спрямувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і т. ін., повернути всіх або багатьох, усе або багато чогось.
Позавертати підводи назад;
// Повернути, зігнати до табуна, череди (корів, овець і т. ін.), не дати їм відійти за межі пасовиська тощо.
— А куди ви? — підвівши голову, питає дід. — Підіть, лишень овець позавертайте! (Мирний, II, 1954, 57).
3. перех. Загнувши, підняти, зсунути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Буря вулики на пасіці поперекидала, яблука позбивала, покрівлі позавертала (Горд., Дівчина.., 1954, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавертати — позаверта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позавертати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Змінити напрямок руху, зробити поворот (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 перех. Спрямувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і т. ін., повернути всіх чи багатьох, усе чи багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавертати — ПОЗАВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. без прям. дод. Змінити напрямок руху, зробити поворот (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Машини позавертали за ріг; Діти позавертали до клубу. 2. кого, що. Словник української мови у 20 томах
- позавертати — Позаверта́ти, -та́ю, -єш гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42. Словник української мови Грінченка