1. Словник української мови у 20 томах

позакочуваний

ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до позако́чувати;

// у знач. прикм.

Цей закуток .. видавався їй особливо мальовничимЙого колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позакочуваний — позако́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позакочуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позакочувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакочуваний — ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позако́чувати; // У знач. прикм. Цей закуток.. видавався їй особливо мальовничим. Його колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Вільде, Сестри.., 1958, 517). Словник української мови в 11 томах