1. Словник української мови в 11 томах

позакочуваний

ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позако́чувати;

// У знач. прикм.

Цей закуток.. видавався їй особливо мальовничим. Його колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Вільде, Сестри.., 1958, 517).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позакочуваний — позако́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позакочуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позакочувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакочуваний — ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позако́чувати; // у знач. прикм. Цей закуток .. видавався їй особливо мальовничимЙого колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах