позамітаний
ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до позаміта́ти.
В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (І. Вирган);
// позамі́тано, пред.
На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Н. Кобринська);
У кімнаті було чисто позамітано (С. Ковалів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позамітаний — позамі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позамітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамітати. || позамітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позамітаний — ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаміта́ти. В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (Вирган, В розп. літа, 1959, 293); // позамі́тано, безос. присудк. сл. На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Кобр. Словник української мови в 11 томах