позамітаний
ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаміта́ти.
В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (Вирган, В розп. літа, 1959, 293);
// позамі́тано, безос. присудк. сл.
На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Кобр., Вибр., 1954, 151);
У кімнаті було чисто позамітано (Ков., Світ.., 1960, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позамітаний — позамі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позамітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамітати. || позамітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позамітаний — ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позаміта́ти. В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (І. Вирган); // позамі́тано, пред. На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Н. Кобринська); У кімнаті було чисто позамітано (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах