позаочі
ПОЗА́ОЧІ, присл.
За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі.
– Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко);
В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаочі — поза́очі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- позаочі — пр., заочі, заочно, за спиною <�спинами>, у відсутності, не в очі. Словник синонімів Караванського
- позаочі — присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позаочі — Поза́очі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позаочі — ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. — Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (Фр., VI, 1951, 382); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (Гончар, III, 1959, 198). Словник української мови в 11 томах