1. Словник української мови в 11 томах

позаочі

ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі.

— Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (Фр., VI, 1951, 382);

В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (Гончар, III, 1959, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаочі — поза́очі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. позаочі — пр., заочі, заочно, за спиною <�спинами>, у відсутності, не в очі. Словник синонімів Караванського
  3. позаочі — присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позаочі — ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. – Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. позаочі — Поза́очі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)