1. Словник української мови у 20 томах

позаростати

ПОЗАРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Вкритися якою-небудь рослинністю (про все або багато чогось; у багатьох місцях).

Позаростали стежки, доріжки, Де походили козакові ніжки (П. Чубинський);

Клумби з квітами позаростали бур'яном (В. Кучер);

Цілий день чистив [Антін] поле. Геть усе ялівником позаростало (С. Чорнобривець);

// безос.

Посередині того залива [затоки] було плесо, а з берега позаростало очеретом, рогозом (О. Стороженко).

2. Вкритися волоссям (про всіх або багатьох; про руки, ноги, обличчя, голови).

Здорово втомились [учасники експедиції] в цьому плаванні, почорніли, бородами позаростали (О. Гончар);

Руки позаростали волосом (І. Нечуй-Левицький).

3. розм. Гоячись, затягтися шкірою; зарубцюватися (про рани, виразки і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаростати — позароста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позаростати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Вкритися якою-небудь рослинністю (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). || безос. 2》 Вкритися волоссям (про всіх чи багатьох; про руки, ноги, обличчя, голови). 3》 розм. Гоячись, затягтися шкірою; зарубцюватися (про рани, виразки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаростати — ву́ха позароста́ли у кого, кому. Хто-небудь утратив здатність чути, сприймати щось. Утішаюся тільки тим, що той голос.. натрапить на кого такого, кому ще вуха не позаростали, а тільки мало людського слова чули, то й не привикли до нього (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  4. позаростати — ПОЗАРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Вкритися якою-небудь рослинністю (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Позаростали стежки, доріжки, Де походили козакові ніжки (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  5. позаростати — Позароста́ти, -та́ємо, -єте гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56. Словник української мови Грінченка