позаростати

ПОЗАРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Вкритися якою-небудь рослинністю (про все або багато чогось; у багатьох місцях).

Позаростали стежки, доріжки, Де походили козакові ніжки (Чуб., V, 1874, 261);

Клумби з квітами позаростали бур’яном (Кучер, Чорноморці, 1956, 242);

Цілий день чистив [Антін] поле. Геть усе ялівником позаростало (Чорн., Визвол. земля, 1950, 38);

// безос.

Посередині того залива [затоки] було плесо, а з берега позаростало очеретом, рогозом (Стор., І, 1957, 397).

◊ Ву́ха позароста́ли кому, у кого — оглух, не чує хто-небудь.

Утішаюся тільки тим, що той голос.. натрапить на кого такого, кому ще вуха не позаростали, а тільки мало людського слова чули, то й не привикли до нього (Л. Укр., V, 1956, 58);

Позароста́в шлях те́рном; Позароста́ли шляхи́ терна́ми див. те́рен;

Стежки́ позароста́ли до кого — перестали відвідувати кого-небудь, спілкуватися з кимсь, забули когось.

Що ж, рідні та куми В пожежі помогли? Не дуже: родичі його й не пізнавали, — До Прокопа й стежки в бур’ян позаростали! (Бор., Тв., 1957, 131).

2. Вкритися волоссям (про всіх або багатьох; про руки, ноги, обличчя, голови).

Здорово втомились [учасники експедиції] в цьому плаванні, почорніли, бородами позаростали (Гончар, Тронка, 1963, 198);

Руки позаростали волосом (Н.-Лев., III, 1956, 260).

3. розм. Гоячись, затягтися шкірою; зарубцюватися (про рани, виразки і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

позаростати

Значення в інших словниках