1. Словник української мови в 11 томах

позаробочий

ПОЗАРОБО́ЧИЙ, а, е: Позаробо́чий час — не зв’язаний з робочим днем, вільний від роботи час.

З переходом на семигодинний робочий день позаробочий час трудящих становить близько 80 — 85 процентів загальнотижневого бюджету особистого часу (Ком. Укр., 6, 1961, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаробочий — позаробо́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позаробочий — -а, -е. 1》 Який не зв'язаний із суспільно необхідною працею на виробництві. 2》 Який відбувається, виконується, виготовляється після робочої зміни, у позаурочний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаробочий — ПОЗАРОБО́ЧИЙ, а, е: Позаробо́чий час див. час. Словник української мови у 20 томах