позастрявати
ПОЗАСТРЯВА́ТИ і ПОЗАСТРЯГА́ТИ, а́є, а́ємо, док.
Застряти, застрягти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
Між камінням позастрявали нанесені штормами дошки, дубки, уламки дерева (І. Багмут);
Ось за столиком у колі друзів сидить захмелілий чоловік з розкошланим волоссям, в якому густо позастрявало пір'я і пух з подушок (А. Шиян);
Скільки йдеш, тільки й чуєш у темряві тривожні крики людей, що, позастрявавши з гарматами та патронними повозками, силкуються біля них, витягують з трясовин коней (О. Гончар);
Вже віліси позастрягали в баюрах, і генерали спішились і брели непролазними шляхами (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позастрявати — позастрява́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позастрявати — і позастрягати, -ає, -аємо, док. Застряти, застрягти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позастрявати — ПОЗАСТРЯВА́ТИ і ПОЗАСТРЯГА́ТИ, а́є, а́ємо, док. Застряти, застрягти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Між камінням позастрявали нанесені штормами дошки, дубки, уламки дерева (Багмут, Щасл. день.. Словник української мови в 11 томах
- позастрявати — Позастрявати, -ряємо́, -єте гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34. Словник української мови Грінченка