1. Словник української мови в 11 томах

позастрявати

ПОЗАСТРЯВА́ТИ і ПОЗАСТРЯГА́ТИ, а́є, а́ємо, док. Застряти, застрягти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Між камінням позастрявали нанесені штормами дошки, дубки, уламки дерева (Багмут, Щасл. день.., 1959, 118);

Ось за столиком у колі друзів сидить захмелілий чоловік з розкошланим волоссям, в якому густо позастрявало пір’я і пух з подушок (Шиян, Баланда, 1957, 84);

Скільки йдеш, тільки й чуєш у темряві тривожні крики людей, що, позастря вавши з гарматами та патронними повозками, силкуються біля них, витягують з трясовин коней (Гончар, II, 1959, 428);

Вже віліси позастрягали в баюрах, і генерали спішились і брели непролазними шляхами (Довж., І, 1958, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позастрявати — позастрява́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позастрявати — і позастрягати, -ає, -аємо, док. Застряти, застрягти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позастрявати — ПОЗАСТРЯВА́ТИ і ПОЗАСТРЯГА́ТИ, а́є, а́ємо, док. Застряти, застрягти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Між камінням позастрявали нанесені штормами дошки, дубки, уламки дерева (І. Словник української мови у 20 томах
  4. позастрявати — Позастрявати, -ряємо́, -єте гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34. Словник української мови Грінченка