позашкільний
ПОЗАШКІЛЬНИ́Й, а́, е́.
Не пов'язаний із школою, який існує поза школою, поза навчанням у школі.
Слід широко розгортати в школах і позашкільних закладах різноманітні наукові і технічні гуртки (з публіц. літ.);
// Який проходить, здійснюється, відбувається не в шкільних умовах, не в школі; не пов'язаний з перебуванням, навчанням у школі, зі шкільною програмою.
Таємничий четвер, в який Дарка повинна ввійти глибше в позашкільне життя Стефи й Оріховської, має перед собою досить поганого попередника: середу (Ірина Вільде);
Кращі учителі велику увагу приділяють позашкільному читанню учнів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позашкільний — позашкільни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- позашкільний — [позашк'іл'ний] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- позашкільний — -а, -е. Не пов'язаний зі школою, який існує поза школою, поза навчанням у школі. || Який проходить, здійснюється, відбувається не в шкільних умовах, не в школі; не пов'язаний з перебуванням, навчанням у школі, зі шкільною програмою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позашкільний — Позашкі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позашкільний — ПОЗАШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. Не пов’язаний із школою, який існує поза школою, поза навчанням у школі. Слід широко розгортати в школах і позашкільних закладах різноманітні наукові і технічні гуртки (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах