поздоровлення
ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. поздоро́вити, поздоровля́ти.
Нарешті висота впала.., і першим про це дізнався Маковейчик. Лінія [телефонного зв'язку] одразу сповнилась радісним клекотом, взаємними поздоровленнями (О. Гончар);
Вчителя ми застали в альтані .. Я .. поздоровив його. Він мотнув головою, не відповідаючи нічого на моє поздоровлення (І. Франко).
2. Привітання з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.).
Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Леся Українка);
Засушені квіти.., альбоми з поздоровленнями і видами на море .. – все те висіло на стінах, як свідки і співучасники далеких забав і ночей (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поздоровлення — поздоро́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поздоровлення — -я, с. 1》 Дія за знач. поздоровити, поздоровляти. 2》 Привітання з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поздоровлення — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
- поздоровлення — Поздоро́влення, -ння; -лення, -лень і -леннів, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поздоровлення — ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поздоро́вити, поздоровля́ти. Нарешті висота впала.., і першим про це дізнався Маковейчик. Лінія [телефонного зв’язку] одразу сповнилась радісним клекотом, взаємними поздоровленнями (Гончар, III, 1959, 60)... Словник української мови в 11 томах
- поздоровлення — Поздоровлення, -ня с. Поздравленіе. Словник української мови Грінченка