поздоровляти
ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. поздоро́влять; док., кого.
1. Вітати когось з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.).
[Захарко:] Василю! А йди в хату. Ну, поздоровляю тебе з сином! (М. Кропивницький);
Трудівників усіх країн Я в рік Новий поздоровляю (М. Рильський);
Досадно мені, що я не встиг поздоровити Юрка в день його родин (М. Коцюбинський);
Ніна Василівна поздоровила своїх вихованців. Вона сказала, що вони всі разом непогано попрацювали цей рік і тепер нехай добре відпочинуть (О. Копиленко);
// розм. Уживається при висловленні іронії, зловтіхи і т. ін.
[Д. Жуан:] Сеньйоро, поздоровляю! – успіхи великі! [Анна:] В чому? [Д. Жуан:] У лицемірстві (Леся Українка).
2. тільки док., діал. Поздоровкатися, привітатися.
Ідучи на обід, Євгеній побачив Барана [прізвище] на подвір'ю [подвір'ї], як порався щось коло криниці. Він поздоровив його (І. Франко).
◇ (1) Поздоро́в Бо́же, заст.:
а) (кого) уживається для вираження побажання здоров'я, добра, благополуччя.
– Та як ваша рука, поздоров Боже, Олексію Івановичу, то й з тисячами вправиться! – казали панки (Панас Мирний);
б) (кого, кому) уживається для вираження подяки з побажанням всього доброго.
Я тепер (поздоров Боже вас) хоч і багатий на папір, а все-таки на клаптику пишу, бо, сказано, пустиня, де я візьму, як потрачу (Т. Шевченко);
– Це поздоров Боже Насті, – сказав старий, коли що хвалила Параска .. – Це все вона у нас мастикує (Панас Мирний);
в) (з кого) уживається як відповідь на вітання.
[Зарудний:] Здрастуйте, діду. [Ярослав:] Поздоров вас Боже... (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- поздоровляти — поздоровля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поздоровляти — (з чим) вітати, здоровити, посилати поздоровлення, г. ґратулювати. Словник синонімів Караванського
- поздоровляти — див. вітати Словник синонімів Вусика
- поздоровляти — -яю, -яєш, недок., поздоровити, -влю, -виш; мн. поздоровлять; док., перех. 1》 Вітати когось із нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). || розм. Уживається при висловленні іронії, зловтіхи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поздоровляти — хохл. (паздравлять) вітати, віншувати вітати, звітати, повітати, привітати, віншувати, вивіншовувати, вивіншувати, звіншовувати, звіншувати, позвіншовувати, навіншовувати, навіншувати, понавіншовувати, повіншовувати, повіншувати, здоровкати... Словник чужослів Павло Штепа
- поздоровляти — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- поздоровляти — Поздоровля́ти, -вля́ю, -вля́єш; -поздорови́ти, -влю́, -ро́ви́ш кого з чим; поздоро́в, -ро́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поздоровляти — ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. поздоро́влять; док., перех. 1. Вітати когось з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). [Захарко:] Василю! А йди в хату. Словник української мови в 11 томах
- поздоровляти — Поздоровля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. Словник української мови Грінченка