1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поздоровляти

поздоровля́ти

-яю, -яєш, недок., поздоровити, -влю, -виш; мн. поздоровлять; док., перех.

1》 Вітати когось із нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.).

|| розм. Уживається при висловленні іронії, зловтіхи і т. ін.

2》 тільки док., діал. Поздоровкатися, привітатися.

Поздоров, Боже заст. — уживається як формула: а) побажання здоров'я, добра, чого-небудь гарного; б) (кого) висловлення подяки; в) відповіді на вітання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздоровляти — поздоровля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поздоровляти — (з чим) вітати, здоровити, посилати поздоровлення, г. ґратулювати. Словник синонімів Караванського
  3. поздоровляти — див. вітати Словник синонімів Вусика
  4. поздоровляти — хохл. (паздравлять) вітати, віншувати вітати, звітати, повітати, привітати, віншувати, вивіншовувати, вивіншувати, звіншовувати, звіншувати, позвіншовувати, навіншовувати, навіншувати, понавіншовувати, повіншовувати, повіншувати, здоровкати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. поздоровляти — ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. поздоро́влять; док., кого. 1. Вітати когось з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). [Захарко:] Василю! А йди в хату. Словник української мови у 20 томах
  6. поздоровляти — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. поздоровляти — Поздоровля́ти, -вля́ю, -вля́єш; -поздорови́ти, -влю́, -ро́ви́ш кого з чим; поздоро́в, -ро́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поздоровляти — ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. поздоро́влять; док., перех. 1. Вітати когось з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). [Захарко:] Василю! А йди в хату. Словник української мови в 11 томах
  9. поздоровляти — Поздоровля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. Словник української мови Грінченка